Аудіокниги автора "Тарас Шевченко", сторінка 2

Вірш належить до так званої «жіночої лірики» Шевченка, для якого характерні мотиви дівочої самотності, неподіленого почуття, розлуки тощо, і становить своєрідну варіацію раніше написаної «Думки» («Нащо мені чорні брови.»)....

«Гонта в Умані» — один із розділів поеми «Гайдамаки». У творі дві сюжетні лінії, які переплітаються між собою: розгортання та хід повстання під назвою Коліївщина та історія особистого життя Яреми. Розвиток сюжетних ліній часто переривається ліричними відступами й пе...

Вірш належить до ліричних поезій Шевченка періоду заслання, в яких автор виливав тугу за Україною. Тут поет прагне перебороти тугу думкою: «Мені невесело було // Й на нашій славній Україні». Лірична тема вірша спочатку розгортається нібито в плані особистих переживань, в плані са...

Мотиви вірша — туга за батьківщиною, самотність, тяжка доля. Ці мотиви виразно виявилися ще в ранній ліриці поета, дещо ослабилися в період «трьох літ» і знову посилилися в поезії часів заслання.Автор пише про свою самотність і втрачені без радості молоді роки на чужині. Про ...

Сатирична поема (перша в Україні політична сатира), спрямована проти соціального й національного гноблення українського народу, проти тодішнього соціально-політичного ладу - самодержавства, кріпосництва, церкви, проти рабської покірливості мас і національної зради верхівки україн...

Розгортаючи думку про призначення своєї поезії, Шевченко приходить до висновку, що його праця, його правдиве слово дадуть добрі наслідки: «Вийдуть люди жито жати... // Веселії жнива...». Рядки твору, в яких автор висловлює свої роздуми, сумніви, чергуються з рядками оптимістичног...

«Чигрине, Чигрине» — вірш Тараса Шевченка, написаний у 1844 року в Москві. Твір написано під враженням після відвідання гетьманської столиці Чигирина. Вірш «Чигрине, Чигрине…» відкриває рукописну збірку Т. Шевченка. Це медитативно-філософський монолог ліричного героя...

Вірш являє собою роздум над долею безпритульного селянського хлопчика, що викликала в автора асоціацію з власним важким, безрадісним дитинством. Поет уболівав за тяжке майбутнє дітей кріпаків, усвідомлював, що їхня недоля — явище соціальне.Вірш перейнятий лірично-елегійним на...

У сні авторові являється козак, щоб зробити свою тяжку тарасобульбівську сповідь. Він каже про ту страшну релігійну війну між католиками і православними, у якій «Земля козача зайнялась / І кров’ю, сину, полилась», про боротьбу на смерть, про свою офіру на передову (табун коней,...

Ця поезія — відгук на смерть цариці Олександри Федорівни, вдови Миколи I, яка померла саме того дня. Прокляття на адресу цариці — давнього політ. ворога поета, осміяної ще в поемі «Сон» («У всякого своя доля»), — переростають у скорботний роздум про непорушність тодішнього ладу....

У вірші — роздуми, пов’язані з Берестецькою битвою 1651 року між селянсько-козацьким військом на чолі з Б. Хмельницьким і польсько-шляхетським військом під час визвольної війни українського народу 1648 — 54 рр. На формі вірша позначилася фольклорна поетика. Трагічні наслідки...

Сатиричний адресат вірша П. С — Петро Скоропадський, «потомок гетьмана дурного» І.Скоропадського. В його особі поет викрив фальшиве народолюбство і псевдопатріотизм українських поміщиків-лібералів 40-х pp. Шевченко вперше створив індивідуалізований образ псевдопатріота-поміщика, ...