Лавкрафт та його всесвіт: аналіз повісті «Поклик Ктулху»

Говард Філліпс Лавкрафт (1890-1937) — американський письменник, творець жанру космічного жаху, в якому людство стикається з давніми і незбагненними силами, що загрожують його існуванню. Його твори вплинули на багатьох письменників і художників, а також породили цілу міфологію, відому як «Міфи Ктулху».

Одним із ключових творів Лавкрафта є повість «Поклик Ктулху», написана 1926 року та опублікована 1928 року в журналі «Weird Tales». У ній вперше з'являється Ктулху — стародавнє божество, яке сплять на дні океану в місті Рельє, якому поклоняються адепти жорстокого культу. Повість складається з трьох частин, у яких різні персонажі розповідають про свої відкриття та переживання, пов'язані з Ктулху та його культом. «Поклик Ктулху» слухайте онлайн в нашій електронній бібліотеці.

Сюжет книги

У першій частині «Жах, втілений у глині» антрополог Френсіс Терстон знаходить у речах свого покійного двоюрідного діда Джорджа Енджелла глиняний барельєф із зображенням Ктулху, зроблений скульптором Генрі Уїлкоксом у стані напівсну. Терстон також знаходить записи Енджелла, в яких він розповідає про свої дослідження таємничих подій, що відбуваються у світі в березні 1925 року, коли багато людей відчували нічні кошмари і бачили один і той самий символ. Енджелл пов'язує ці явища з культом Ктулху та його пробудженням.

У другій частині «Оповідання поліцейського інспектора Леграса» Терстон читає звіт про конференцію американських антропологів у 1908 році, на якій Леграсс розповів про свій рейд на зборищі сектантів у болотах Луїзіани у 1907 році. Там він знайшов кам'яну статую Ктулху і змусив одного з полонених культистів, Кастро, розповісти про свою віру. Кастро розповів, що Ктулху — один із Великих Стародавніх, які правили Землею до появи людини, і що він чекає свого часу, коли зірки будуть сприятливими для його повернення. Кастро також згадав про інші божества, такі як Йог-Сотот, Ньярлатотеп і Азатот, і про те, що культ Ктулху існує у всіх куточках світу.

У третій частині «Божевілля, що вийшло з моря» Терстон знаходить статтю в газеті про те, що в квітні 1925 року в Тихому океані був виявлений парусник «Алерт», що зазнав катастрофи, на якому знаходилися члени культу Ктулху. Один з моряків, що вижили, Густаф Йохансен, розповів, що вони напали на інший вітрильник, «Емма», на якому була експедиція, що досліджувала невідомий острів, що з'явився через землетрус. Йохансен сказав, що на острові вони побачили місто Рельє та Ктулху, яке вийшло зі свого святилища. Ктулху знищив «Емму» і частину «Алерта», але Йохансену вдалося врізатися в нього і змусити його повернутися до своєї труни. Йохансен помер від страху за кілька днів після свого оповідання.

Терстон розуміє, що він розкрив жахливу таємницю, яка може коштувати йому життя, і вирішує приховати свої знахідки від громадськості. Він закінчує свою розповідь словами: «Можливо, колись я зможу забути їх, але я боюся майбутнього. Бо я знаю, що мій поганий досвід був не єдиним, і що Ктулху, коли зірки будуть правильно розташовані, повстане і принесе з собою божевілля та смерть усьому живому». Повну аудіокнигу Лавкрафта «Поклик Ктулху» можна слухати на нашому сайті.

Аналіз

Аудіокнига «Поклик Ктулху» відображає основні ідеї та мотиви творчості Лавкрафта, такі як:

• Космічний жах — почуття страху і тривоги перед невідомим і незбагненним, перед силами, які перевершують людину за масштабом і могутністю, і які не звертають уваги на її долю та цінності. Лавкрафт показує, що людство — лише маленька і незначна частина Всесвіту, яка може бути знищена будь-якої миті без жодної причини. Ктулху та інші Великі Давні — символи цього космічного жаху, який підриває раціональність і віру людини.
• «Некрономікон» — вигадана книга магії та окультизму, написана арабським мудрецем Абдулом Альхазредом, яка містить знання про стародавні божества та їх культи, а також заклинання та ритуали, що дозволяють зв'язатися з ними. «Некрономікон» є одним із головних джерел інформації про Ктулху та його міфології, а також небезпечним та забороненим текстом, який може призвести до божевілля та смерті тих, хто його прочитає.