Історія образу Дон Жуана

Дон Жуан — образ, що уособлює собою вічний конфлікт між суспільними нормами та особистими бажаннями. Багато письменників надихалися цим образом при створенні творів, що розкривали різні грані його характеру. В цій статті ми прослідкуємо еволюцію Дон Жуана. Слухайте аудіокнигу «Дон Жуан» українською онлайн безкоштовно на нашому сайті.

«Дон Жуан» короткий зміст

Сганарель в розмові з конюхом Ельвіри Гусманом лає Дон Жуана, кажучи, що він – найбільший нечестивець, якого тільки носила колись земля, головоріз, собака, диявол, турок, єретик, не вірить ні в загробне життя, ні в святих, ні в Бога, ні в чорта, вівши саме що не є скотяче існування, борів Епікура, справжній ласолюб, затикаючий вуха на всі християнські умовляння і який вважає нісенітницею все, у що ми віримо… У п’єсі ми дізнаємося про любовні походеньки та пригоди Дон Жуана, а також його світогляд. Слухайте аудіокнигу «Дон Жуан» українською онлайн безкоштовно на нашому сайті.

Найперша поява Дон Жуана в літературі

Всього про Дон Жуана писали троє відомих світові письменників:

• Г. Тельєс;
• Ж. Б. Мольєр;
• Д. Г. Байрон.

Першим класичним літературним твором, в якому з’явився Дон Жуан та яке дало поштовх розвитку цього міфу, стала п’єса «Севільський бешкетник, або Кам’яний гість». Цей твір був створений іспанським монахом Габріелем Тельєсом, відомим під псевдонімом Тірсо де Моліна в першій половині 1620-х років.

Тірсо де Моліна використовував в своїй п’єсі іберійський варіант фольклорного сюжету, в якому жартівник ображав кам’яний надгробок в церкві. Цей варіант став ключовим у створенні та формуванні образу Дон Жуана. В трактовці Тірсо де Моліни, Дон Хуан не є вільнодумцем чи безбожником, а скоріше аморальним та безрозсудним впертюхом. Він визнає неминучість розплати за свої гріхи, але продовжує свої розпусні походження без необхідного покаяння.

«Дон Жуан» Ж. Б. Мольєр

Значних змін Дон Жуан зазнав в руках Мольєра, перетворившись на ключову фігуру французької літератури. Мольєр в своїй комедії «Дон Жуан» слухати яку ви зможете безкоштовно на нашому сайті, зробив вирішальний крок, відділивши свого героя від іспанських коренів та впровадив його в реалії французького суспільства.

На відміну від комедійних персонажів епохи Відродження, герой Мольєра веде любовну гру, не відчуваючи при цьому величного відчуття кохання, яке більш характерне для мистецтва Ренесансу. Мольєрівський Дон Жуан виступає в ролі палкого завойовника, а не холодного спокусника.

Це складний та суперечливий образ. Він насміхається над жіночими почуттями, проте виявляє братську любов до свого слуги, Сганареля. Він байдужий до суспільної думки, але готовий прийти на поміч незнайомцеві. Цей персонаж одночасно зухвалий та безстрашний, але здатен на боягузтво, коли це необхідно для спасіння.

Дон Жуан в інтерпретації Мольєра — типовий світський вільнодумець XVII століття, який оправдовує свою аморальну поведінку певною філософією. Для Дон Жуана не існує ні загробного життя, ні пекла, ні раю. Він вірить тільки в матеріальне та раціональне. Лицемірство та вдавання — вигідна тактика для досягнення своїх цілей.

«Дон Жуан» Дж. Г. Байрона

В своїй поемі «Дон Жуан» Байрон представляє образ головного героя незвично та оригінально, відходячи від традиційного уявлення Дон Жуана як неухильного спокусника. Байрон зображає Дон Жуана більш пасивним та невинним персонажем. Жуан не є активним спокусником за Байроном, скоріше він виявляється втягнутим в романтичні пригоди, часто проти своєї волі. Це робить його образ більш людяним та складним.

Любовні походеньки Жуана, починаючи з його першого роману з донною Юлією та закінчуючи стосунками з Гайде, показують його як об’єкт жіночої уваги, а не активного завойовника. Ці відносини часто приводять його до неочікуваних та трагічних наслідків.