Технотриллер Макса Кідрука «Жорстоке небо»

Макс Кідрук — сучасний український письменник, мандрівник, колумніст мужского журнала «XXL». Серед його численних творів є роман «Жорстоке небо», вперше опублікований у 2016 році. Ця книга є прикладом технотриллера — жанру, що поєднує елементи технічної фантастики, детективу, бойовика та політичного трилера.

Технотриллери характеризуються високим рівнем реалізму, наукової достовірності, актуальністю тематики, напруженістю сюжету, динамічністю подій, масштабністю дії, різноманітністю персонажів, гостротою конфліктів.

Серед найвідоміших представників технотриллера можна назвати Тома Клансі, Майкла Крайтона, Дена Брауна, Джеймса Роллінса, Джона Сандфорда та інших.

«Жорстоке небо», короткий зміст

Український авіабудівний концерн «Аронов» підписав договір з французькою авіакомпанією «Франс-континенталь» про поставку регіональних реактивних пасажирських літаків до Європейського Союзу. Однак вже на другий день польотів один з двох переданих літаків потерпів аварію при посадці в аеропорту Париж-Північ, внаслідок чого загинуло 49 людей.

За попередньою інформацією, причиною трагедії стала помилка наземних служб аеропорту, які випустили на злітно-посадкову смугу, де мав приземлятися літак, дванадцятитонну снігоприбиральну машину. До складу міжнародної комісії, яка займається розслідуванням, увійшла 28-річна українка Діана Столяр, дочка головного конструктора цього літака, який помер від серцевого нападу рік тому.

Вона пам'ятає, як батько говорив, що літак не готовий до випуску, тому хоче дізнатися правду про те, що сталося. Діана мешкає з чоловіком-поетом Геною та двома дітьми. Гена не задоволений життям з нею та потрапляє в пастку онлайнової повії, яка шантажує його. Діана, довідавшись про аварію літака, відправляється до Парижа разом з програмістом Денисом Плюйком.

Їй розповідає подробиці Марсель Лакруа, слідчий з агенції ВЕА (Бюро розслідувань та аналізу питань безпеки цивільної авіації). Коли Діана починає розслідування, в справі виявляються дивні обставини.

Чорні скриньки літака виявилися ушкодженими через випадкову тріщину. Але Діана знаходить на фото людей, які витягали скриньки. Виявляється, що вони відразу знали, де їх шукати, хоча це був новий український літак. Діана розпізнає на фото чоловіка, яким є Дем'ян Шафін — віцепрезидент з фінансів та економіки «Аронова».

Керівник, Григорій Авер'янов, забороняє Діані самостійно продовжувати розслідування, тому Діана повертається до Києва. Пізніше вона переглядає розшифровку розмови пілотів Ротка і Рiґґсона. З неї випливає, що перший пілот був чимось здивований. Жінка порівнює записи з записами інших катастроф і відтворює картину події.

За її обчисленнями виходить, що літак сідав надто швидко, ніби пілоти не бачили посадкової смуги. Це збігається з офіційною версією, що катастрофа сталася через погану видимість у сніговій бурі. Повну аудіокнигу «Жорстоке небо» слухайте онлайн безкоштовно на нашому сайті.

Відгук про роман

Ця книга Кідрука була однією з перших, яку я купила для своєї домашньої бібліотеки. Я пам'ятаю, як подруги говорили, — ой, там так багато деталей, читати важко і нудно. Але я все-таки її придбала. Вона довго лежала без уваги, а тепер я думаю, чому я так довго чекала?

Навіть якщо ви не цікавитеся (як і я) авіацією, цей роман захопить вас повністю! Бо саме чудова візуалізація та описання всіх маленьких речей — розглядання кожного гвинтика ніби під мікроскопом, роблять книгу дійсно цікавою. А ще ви підсвідомо думаєте, що якщо головна героїня може в усьому розібратись, то чому я не можу?

Діана проста дівчина, дочка свого славного татка. Його авторитет на авіаційному заводі робить її невпевненою в собі і в якості протесту, вона робить багато помилок, рано одружується, виховує двох дітей і залишається самотньою в свої 26. І ось розбивається новий літак її померлого батька і Діана хоче понад усе довести, що вона щось варта: собі, оточуючим і батьку, який дивиться на неї з неба...

Чи вдалося їй це? Я думаю, що так, а саме: впорядкувати життя та стати впевненою в собі. Дякую Максу за веселі моменти з дітками та котом, а також за багаторазову згадку мого селища — Гостомель та нашого місцевого аеропорту. Можливо саме тому мені було легко та цікаво читати цю історію, адже кожного разу, коли пролітає літак, я піднімаю голову і слідкую за ним поглядом на посадкову смугу».