Тарас Прохасько «НепрОсті»: магічний реалізм в українському контексті
Адміністратор
23.01.2024
107
Тарас Прохасько — сучасний український письменник, лауреат Шевченківської премії, автор численних романів, оповідань, есе та книжок для дітей. Одним з його найвідоміших та найцікавіших творів є роман «НепрОсті», вперше опублікований у 2002 році. Твір присвячений «альтернативній» історії Карпат першої половини XX століття, де живуть незвичайні люди з надприродними здібностями, що називають себе непростими.
Роман «НепрОсті» можна вважати прикладом магічного реалізму — літературного напрямку, що поєднує реалістичне зображення дійсності з елементами фантастики, міфології, символізму та іронії. Магічний реалізм виник у Латинській Америці у середині XX століття.
Він відображає складність та багатогранність культури, історії та ідентичність цього регіону. Серед найвідоміших представників магічного реалізму можна назвати Габріеля Гарсіа Маркеса, Хорхе Луїса Борхеса, Хуліо Кортасара, Ісабель Альєнде та інших.
«НепрОсті», критика
Тарас Прохасько адаптує магічний реалізм до українського контексту, використовуючи мотиви народної культури, історичних подій, релігійних уявлень та філософських питань. Він створює свій власний міфологічний світ, де непрості — це люди, які мають здатність впливати на реальність своїми думками, словами, емоціями та діями.
Непрості можуть літати, переміщатися в часі, читати думки, змінювати форму, створювати ілюзії, викликати природні явища та багато іншого. Вони живуть у гармонії з природою, відчувають її дихання, ритми, сили. Вони також мають свою мораль, свої правила, свої таємниці.
Головними героями роману є Франциск і Себастян — два непростих брати, які закохуються в одну й ту саму жінку — Анну. Їхнє кохання стає причиною конфлікту, ревнощів, зради, відповідальності, жертви. Їхні долі переплітаються з історією Карпат, де відбуваються війни, революції, репресії, зміни режимів.
Їхні дії впливають на долю не тільки непростих, але й простих — звичайних людей, які не знають про існування непростих. Їхні думки та слова створюють нові реальності, нові світи, нові можливості.
Слухайте аудіокнигу «НепрОсті» Прохасько онлайн на нашому сайті, історію про незвичайних людей, але й глибоке роздум про сенс життя, про любов, про свободу, про вибір, про творчість, про мову та ідентичність.
Думка про книгу
«Твір викликає у мене змішані почуття: стиль і тема чудові, але мотив інцесту в сюжеті для мене зовсім неприємний. Можливо, це говорить про мою обмеженість і нездатність абстрагуватися від лінії любові батька до дочки, а потім до онуки, яка, на мою думку, зайва у книзі.
Ідея України як відірваної від усіх воєн держави у серці Європи — утопічна, але чудова. Хочеться помріяти про можливість життя в провінційній, але спокійній державі, яка б не знала страшних потрясінь кривавого XX століття. «Життя таке коротке, що час не має жодного значення. Так чи інакше, вона відбувається повністю».
Автор змушує задуматися про сенс життя. Як ми живемо? Що ми приносимо у світ і що хочемо взяти від світу? Чи можемо ми щось змінити у своєму житті і тим більше у житті оточуючих? «Треба чути голос. Голос живий і голос пожвавлює. Голос сильніший за образ. Коли хочеш залишитися самим собою, ніколи не відмовляйся від своїх інтонацій».
Що означає бути самим собою? І що (у тлумаченні автора надто радикально) таке добре та погано саме для тебе? Чи можливо побудувати своє життя «поза політикою» і що з цього вийде нарешті. «Я відкрив для себе, що найбільше різноманіття можна побачити і відчути в тому, що здається однаковим і сталим: у змінах року, у етапах дня, у відтінках трави, у чистоті води, у каміннях на березі ріки…».
Тарас Прохасько — сучасний український письменник, лауреат Шевченківської премії, автор численних романів, оповідань, есе та книжок для дітей. Одним з його найвідоміших та найцікавіших творів є роман «НепрОсті», вперше опублікований у 2002 році. Твір присвячений «альтернативній» історії Карпат першої половини XX століття, де живуть незвичайні люди з надприродними здібностями, що називають себе непростими.
Роман «НепрОсті» можна вважати прикладом магічного реалізму — літературного напрямку, що поєднує реалістичне зображення дійсності з елементами фантастики, міфології, символізму та іронії. Магічний реалізм виник у Латинській Америці у середині XX століття.
Він відображає складність та багатогранність культури, історії та ідентичність цього регіону. Серед найвідоміших представників магічного реалізму можна назвати Габріеля Гарсіа Маркеса, Хорхе Луїса Борхеса, Хуліо Кортасара, Ісабель Альєнде та інших.
«НепрОсті», критика
Тарас Прохасько адаптує магічний реалізм до українського контексту, використовуючи мотиви народної культури, історичних подій, релігійних уявлень та філософських питань. Він створює свій власний міфологічний світ, де непрості — це люди, які мають здатність впливати на реальність своїми думками, словами, емоціями та діями.
Непрості можуть літати, переміщатися в часі, читати думки, змінювати форму, створювати ілюзії, викликати природні явища та багато іншого. Вони живуть у гармонії з природою, відчувають її дихання, ритми, сили. Вони також мають свою мораль, свої правила, свої таємниці.
Головними героями роману є Франциск і Себастян — два непростих брати, які закохуються в одну й ту саму жінку — Анну. Їхнє кохання стає причиною конфлікту, ревнощів, зради, відповідальності, жертви. Їхні долі переплітаються з історією Карпат, де відбуваються війни, революції, репресії, зміни режимів.
Їхні дії впливають на долю не тільки непростих, але й простих — звичайних людей, які не знають про існування непростих. Їхні думки та слова створюють нові реальності, нові світи, нові можливості.
Слухайте аудіокнигу «НепрОсті» Прохасько онлайн на нашому сайті, історію про незвичайних людей, але й глибоке роздум про сенс життя, про любов, про свободу, про вибір, про творчість, про мову та ідентичність.
Думка про книгу
«Твір викликає у мене змішані почуття: стиль і тема чудові, але мотив інцесту в сюжеті для мене зовсім неприємний. Можливо, це говорить про мою обмеженість і нездатність абстрагуватися від лінії любові батька до дочки, а потім до онуки, яка, на мою думку, зайва у книзі.
Ідея України як відірваної від усіх воєн держави у серці Європи — утопічна, але чудова. Хочеться помріяти про можливість життя в провінційній, але спокійній державі, яка б не знала страшних потрясінь кривавого XX століття. «Життя таке коротке, що час не має жодного значення. Так чи інакше, вона відбувається повністю».
Автор змушує задуматися про сенс життя. Як ми живемо? Що ми приносимо у світ і що хочемо взяти від світу? Чи можемо ми щось змінити у своєму житті і тим більше у житті оточуючих? «Треба чути голос. Голос живий і голос пожвавлює. Голос сильніший за образ. Коли хочеш залишитися самим собою, ніколи не відмовляйся від своїх інтонацій».
Що означає бути самим собою? І що (у тлумаченні автора надто радикально) таке добре та погано саме для тебе? Чи можливо побудувати своє життя «поза політикою» і що з цього вийде нарешті. «Я відкрив для себе, що найбільше різноманіття можна побачити і відчути в тому, що здається однаковим і сталим: у змінах року, у етапах дня, у відтінках трави, у чистоті води, у каміннях на березі ріки…».