«Кінець вічності»: подорож крізь час та наслідки вибору

Роман розповідає про групу дослідників, здатних подорожувати крізь часи і вносити до них корективи. Ці вчені керують ходом історії людства, проте їхнє втручання породжує непередбачені ефекти.

Філософський підхід до теми часу є ключовою рисою роману. Азимов ставить питання про вплив змін у минулому на майбутнє та про можливі наслідки таких маніпуляцій для всього людства. Твір показує, кожен вчинок тягне у себе реакцію, і підкреслює важливість усвідомленого вибору перед важливих рішень.

Історія створення

Наприкінці 1953 року Айзек Азімов натрапив на старе видання журналу Time від 1932 року, де він побачив зображення атомного гриба — символу ядерного вибуху, хоча на той час ядерна енергія ще не була відкрита. За більш ретельного розгляду він зрозумів, що це був відомий гейзер. Цей момент надихнув його на створення історії про мандрівки у часі.

Азимов почав писати оповідання 7 грудня 1953 року і завершив його за два місяці, 6 лютого 1954 року, під назвою «Кінець вічності». Розповідь, що складається з 25 тисяч слів, була відхилена редактором журналу Galaxy Science Fiction. Не сумуючи, Азімов перетворив розповідь на повноцінний роман і запропонував його Уолтер Бредбері.

Після деяких переговорів контракт на публікацію роману був підготовлений, і Азімов закінчив першу версію книги до 13 грудня. Роман був опублікований у серпні 1955 року і відтоді вважається одним із найзначніших творів Азімова.

«Кінець вічності», короткий зміст

Організація «Вічність» займається управлінням тимчасовими потоками, несучи на своїх плечах тягар мільярдів доль. Її діяльність полягає в аналізі історичних подій та коригуванні минулого, що потребує зусиль багатьох фахівців різного профілю.

Ендрю Харлан, головний герой роману, працює у техніком. Його обов'язки включають подорожі до минулого для внесення тонких коригувань, здатних радикально змінити майбутнє. Навіть незначні дії, такі як переміщення предмета або випорожнення, можуть запустити ланцюгову реакцію, що веде до глобальних змін.

Техніки — люди холоднокровні та точні, їхня робота виключає особисті емоції та інтереси. Робота у «Вічності» вимагає відмовитися від особистого життя та близьких, оскільки будь-яка зміна в минулому може призвести до того, що вони ніколи не з'являться на світ.

Згідно з правилами організації, повернення у свій вік заборонено, що стирає для працівників межі реальності, адже вони постійно змінюють її. Незважаючи на прагнення організації служити благу людства, запобігаючи війнам та іншим лихам, вона позбавляє людей можливості природного розвитку та самостійного пошуку рішень.

В одному з поворотів сюжету Ендрю відправляють до аристократки Нойс як спостерігач. Він закохується в неї і хоче поєднатися з нею шлюбом, що допускається правилами «Вічності». Однак голова організації відмовляє йому, оскільки її століття вже було змінено, і незабаром вона стане зовсім іншою людиною. Це змушує Ендрю вчинити злочин — викрасти людину з її часу.

У розмові зі Старшим Обчислювачем Ендрю дізнається, що він відіграє ключову роль у створенні «Вічності». Учень, якого він навчав, виявляється засновником організації. Тепер перед ним стоїть вибір: замкнути тимчасове коло та зберегти «Вічність» або допустити її зникнення з усіх реальностей. Повну аудіокнигу «Кінець вічності» слухайте онлайн безкоштовно на нашому сайті.