«Естафетний тато» — щемлива історія про нестандартне батьківство

А що, як батько — це не лише ДНК, а щось значно глибше? Майя Молчанова у своєму романі «Естафетний тато» майстерно балансує між сміхом і сльозами, показуючи, що родина — це не завжди про «традиції». Це про серце, про вибір, про те, хто залишився, коли інші пішли.

Це історія про дівчинку і чоловіків, які по черзі були для неї «татами» — хтось формально, хтось випадково, хтось справжньо. З одного боку — це життєва трагедія дитини, яка росте без стабільності. А з іншого — це комедія про дорослих, які самі плутаються у своїх ролях.

У форматі аудіокниги «Естафетний тато» звучить особливо зворушливо. Бо коли слухаєш цю історію, розумієш: іноді досить просто бути поруч. І це вже — справжнє батьківство.

Про що цей роман?

«Естафетний тато» — про дитинство, що нагадує марафон із «татами», які приходять і йдуть, залишаючи за собою сліди в серці. Головна героїня — маленька дівчинка, яка росте у світі, де мама змінює партнерів, і кожен новий чоловік стає «трохи татом».

Хтось пробігає кілька місяців дистанції, хтось намагається стати справжнім, а хтось просто зникає. Але для дитини це завжди — втрата, очікування, адаптація. І ось на цій емоційній гойдалці тримається вся історія: ніжна, щемлива, дуже правдива.

Попри серйозну тему, книга не тисне на сльозу. Вона смішна, легка, з іронічними деталями і живими діалогами. Це не трагікомедія — це життя, таке, як є.

Герої, яких не забудеш

Найсильніша сторона роману — його персонажі. Маленька дівчинка подає історію з дитячої перспективи, і саме це робить сюжет таким щемким. Дитина не аналізує — вона просто живе, спостерігає, любить і розчаровується.

• Мама — емоційна, сильна, трохи хаотична. Вона шукає кохання, іноді — себе, але завжди намагається дати дочці найкраще, як уміє. І, звісно, є «тати» — колекція дуже різних чоловіків: від добродушного романтика до егоїста у кризі.
• Але найважливіший герой — це той самий, останній, неідеальний, але справжній. Той, хто доводить: тато — це не той, хто народив, а той, хто залишився.

Стиль, який захоплює

Майя Молчанова пише просто, але глибоко. У її тексті — жива мова, гумор, що не схожий на жартівливі вставки, а природно виростає з характерів. Тут усе — ніби з життя, але подано літературно й емоційно тонко.

Авторка вміє поєднувати смішне з сумним, а серйозне з легким. Вона не нав’язує моралі, але змушує задуматись. Аудіоформат робить роман ще теплішим — ніби хтось знайомий тихо розповідає свою сімейну історію у вас на кухні.

Це не історія про драми. Це історія про дорослішання — і для дітей, і для дорослих.

Чому варто слухати «Естафетний тато»?

Тому що ця книга — як ковток теплого чаю після важкого дня. Вона говорить про складні речі — з легкою посмішкою. І вчить головному: любити можна не за обов’язком, а по-справжньому.

«Естафетний тато» — це розповідь про нестандартну родину, в якій усе не так, як «має бути», але щось значно важливіше таки є. Тут знайдуть себе й діти з важким дитинством, і батьки, що намагаються бути кращими, і ті, хто ще шукає своє місце в чужому житті.

Слухайте цю аудіокнигу, коли хочеться відчути щось справжнє. Бо ця історія — про любов, яка не потребує пояснень. Вона просто є.

• P.S «Естафетний тато» Майї Молчанової — це зворушлива й дотепна історія про родину, яка не вписується у стандарти, але все одно залишається справжньою. Аудіокнига обіймає, як теплі руки, і нагадує: бути поруч — іноді найголовніше.