Біографія «батька жахів» Говарда Лавкрафта та огляд його ключових творів

Говард Філіпс Лавкрафт — постать настільки ж загадкова, як і його твори. Людина, яка вважала себе представником XVIII століття, боялася холоду і створювала монстрів, порівняно з якими класичні вампіри здаються дитячими казками. Його життя було сповнене трагедій, нервових зривів та бідності, але саме цей болючий досвід став паливом для народження «Міфів Ктулху».

Життя на межі реальності

Народившись у 1890 році в Провіденсі, Говард був оточений легендами та родинними таємницями. Його дитинство було затьмарене божевіллям батька, який помер у психлікарні, та фанатичною опікою матері. Лавкрафт був вундеркіндом: у 4 роки він уже читав, а у 6 — писав вірші.

Дідусь Віпл Філіпс, що замінив йому батька, прищепив хлопчику любов до готичної літератури. Проте серія нервових зривів не дозволила Говарду закінчити школу чи вступити до університету.

Роки депресії та самотності сформували його як письменника-самітника. Навіть короткий шлюб із Сонею Грін не зміг вирвати його з рідного Провіденса, який він вважав частиною своєї душі. Помер письменник у злиднях від раку, так і не побачивши за життя жодної своєї виданої книги.

«Прихований жах», короткий зміст

Група дослідників вирушає до занедбаного маєтку на горі Темпест, де за легендами живе щось жахливе. Під час грози вони стикаються з невидимою силою, що буквально розриває людей на шматки.

Зрештою герой з’ясовує, що «прихований жах» — це деградовані нащадки роду Мартенс, які перетворилися на підземних людожерів-карликів через століття інцесту та ізоляції.

«Білий Вітрильник»

Наглядач маяка Безіл Елтон щоночі бачить таємничий Білий Вітрильник, що пливе під повним місяцем. Одного разу він ступає на борт і вирушає у подорож фантастичними землями: країною Зарі, де панує вічне щастя, та містом Таларіон, де живуть лише демони.

Це філософська притча про людську невгамовність: забажавши побачити заборонену країну Катурію, Безіл втрачає все і повертається до розбитого маяка.

«Перевтілення Хуана Ромеро»

Дія розгортається на копальні, де під час вибуху відкривається бездонна прірва. Робітник-мексиканець Хуан Ромеро, відчуваючи містичний поклик, кидається у безодню під звуки підземного гуркоту, що нагадує биття велетенського серця. Оповідач стає свідком того, як Ромеро трансформується під впливом давнього божества, що спить у надрах землі.

«Старий вар'ят»

Троє грабіжників вирішують пограбувати самотнього старого капітана, який живе в Провіденсі й розмовляє з пляшками, у яких підвішені свинцеві важки. Вони вважають його легкою здобиччю, але помиляються. Містяни знаходять лише три понівечені тіла, викинуті морем, а старий продовжує свою моторошну бесіду з «друзями» у пляшках.

«Ексгумація»

Це історія про лікаря, який намагається врятувати свого друга від смерті, використовуючи заборонені методи реанімації. Після смерті пацієнта лікар викрадає тіло з могили, щоб продовжити експерименти.

Жах полягає не лише в самому акті наруги над покійним, а в тому, що саме повертається до життя і які наслідки чекають на того, хто наважився порушити спокій мерців.

«Безіменне місто»

Археолог-одинак знаходить у пустелі Аравії руїни міста, настільки давнього, що його не пам’ятає жодна легенда. Спускаючись у низькі тунелі, він виявляє мумії дивних рептилієподібних істот та фрески, що описують їхню історію.

Він розуміє, що це місто було збудоване расою, що панувала на Землі за мільйони років до появи людей, і деякі з його мешканців досі охороняють свої володіння.

«Музика Еріха Цанна»

Студент оселяється в дивному будинку на вулиці д'Осейль, де на останньому поверсі живе старий німий скрипаль Еріх Цанн. Його музика — дика, неземна і неймовірно тривожна.

Зрештою з’ясовується, що за допомогою своєї гри Цанн намагається стримати «щось» жахливе, що рветься в наш світ крізь вікно в його кімнаті, яке виходить у бездонну темряву поза межами нашого простору.

Філософія Лавкрафта. Чому він став культовим

Лавкрафт винайшов концепцію «космічного жаху». У його світі людина — це лише порошинка, нікчемна істота, що випадково з'явилася в безжалісному Всесвіті. Головний страх у Лавкрафта — це страх невідомого.

Його герої зазвичай втрачають розум, лише трохи наблизившись до розгадки таємниць Давніх богів, таких як Ктулху чи Йог-Соттот. Сьогодні творчість Лавкрафта — це фундамент сучасної культури жахів. Без нього не було б Стівена Кінга, Гільєрмо дель Торо чи численних відеоігор.

Ми рекомендуємо слухати аудіокниги Говарда Лавкрафта на нашому сайті, щоб повною мірою відчути ту саму атмосферу заціпеніння та саспенсу, яку автор так ретельно вибудовував у своїх текстах.