Есаулов Олександр - Розділ 1. Рудий кіт, або Чий рюкзак важче?

Ви можете слухати безкоштовно Розділ 1. Рудий кіт, або Чий рюкзак важче?. Жанр: Казка, . Ви також можете прослухати повну версію (повний текст) онлайн без реєстрації та СМС на сайті Audiobook-mp3.com/uk або прочитати короткий зміст, передмову, опис та прочитати відгуки (коментарі) про аудіокнигу.
Аудіокнига Розділ 1. Рудий кіт, або Чий рюкзак важче?
Жанр: Казка,
09.06.2022
55
Встановити таймер
Таймер сну Після цього читання припиниться
0 годин
20 хвилин
Активувати таймер
Закрити

Есаулов Олександр - Розділ 1. Рудий кіт, або Чий рюкзак важче? резюме книги

Розділ 1. Рудий кіт, або Чий рюкзак важче? - опис та короткий зміст аудіокниги. , слухати безкоштовно онлайн на сайті цифрової бібліотеки Audiobook-mp3.com/uk

Зоряна електричка

Розділ 1. Рудий кіт, або Чий рюкзак важче?

    — Слухай-но, Льохо, я тут знайшов таку штукенцію... Одним словом, сам не розумію, що це таке, тільки воно може закинути тебе куди завгодно. Треба тільки поба­жати, розумієш? Раз — і готово!

     — Ну, все! Ти мене таки взяв за печінки! Фантастики начитався проти ночі? — посміхнувся Льоха, бо знав: Петько від народження жодної фантастики не читав, та й взагалі нічого не читав. Хіба те, що вимагали у школі.

     — Не віриш? Гаразд! — Петько кинув погляд на годинника. — За п’ять... ні, за чотири хвилини сорок п’ять секунд у твоїй кімнаті з’явиться кіт.

      — Хто з’явиться?

     У Льохи вдома ніколи ані котів, ані собак не водилося. Принциповим противником цього був батько. Мати, затята чистьоха, теж від тварин у хаті була не в захваті:— Ще чого! А прибирати за котом хто буде? А з собакою гуляти? — одразу припинила вона синове скиглення. — Жодних собакокотів!

      — Цього не може бути з однієї причини, — заявив Льоха, — тому що цього не може бути ніколи!

      — За три хвилини, — незворушно дивився на годинника Петько.

      — Давай домовимося так, — промовив глузливо Льоха. — Якщо кіт не з’явиться, ти звалюєш звідси і до завтра даєш мені спокій. Годиться?

      — За хвилину тридцять секунд, — відраховував час Петько.

      — От дурень... — пробурмотів Льоха.

      — Тридцять секунд...

      — А як він з’явиться? Невже предки принесуть?

      — Десять секунд...

      — От халепа...

      — Дві секунди...

    За мить вікно накрила чиясь тінь, пролунало нестямне нявкання — і крізь відчинене вікно до кімнати влетів великий рудий котяра.

     — Пуск! — переможно гаркнув Петько — і додав (певно, надивився десь фільмів про космонавтів): — Тангаж та рискання у нормі!

      — Ні фіга собі... — розгублено промовив Льоха.

     Він підбіг до вікна і визирнув назовні. Адже це восьмий поверх! Як же котисько залетів до квартири? Тим часом кіт з абсолютно божевільними очима рвонув під Льохове ліжко, де забився у найтемніший куточок і принишк, наче його там взагалі ніколи і не було. Льоха ще раз визирнув у вікно: жодного карнизу, вантажного здіймана чи бодай якогось задрипаного ґвинтокрилу видно не було.

    — Повний атас...

   — Ля що казав? Предки принесуть, предки принесуть... — передражнив Петько друга. — Дід Мороз у серпні підкинув... Ну що, вимикай компа?

   — А як ти дізнався, що він у вікно влетить? — Льоха поправив пальцем окуляри.

   Петько заздрив цьому рухові. Виходило дуже круто, наче у менів з голівудських бойовиків. Він навіть роздумував і собі завести окуляри, щоб ось так поправляти їх мізинцем, але зір у нього був відмінний, а на темні оку­ляри, які носять від сонця, батьки грошей не дали.

    — Проста справа, я сам сюди його закинув, — наче між іншим промовив Петько і скромно спустив очі. — Навіть і не знаю... Ти ж у «Контру» граєш... Тобі, мабуть, Це й не цікаво.

   — Та ти що?! Розповідай, як ти це зробив? Тільки знаєш, давай кошака викинемо, бо не дай Боже мама побачить! Ураган буде наче легкий протяг порівняно з тим, що потому станеться, слово честі. Я вже не кажу про тата... Він у нас взагалі важка артилерія, ти ж знаєш!

   Льоха плюхнувся на підлогу і зазирнув під ліжко. Рудий котисько скажено виблискував очима й войовничо вимахував пазуристою лапою та сичав, наче пробите колесо.

   — Йой... — раптом сяйнула йому думка. Льоха здригнувся й сів на підлогу. — Стривай, стривай... Як ти міг закинути кота у вікно, якщо ти був тут?

  — Ох, і довго до тебе доходить! Я вже збирався сам тебе запитати. Тому, що ця штукенція пересуває не лише сюди-туди, — Петько зробив неозначений рух рукою.

   — У просторі, — підправив його Льоха, який таки чимало читав.

   — Ось-ось, у просторі, — погодився Петько, — а ще дозволяє соватися по цьому...

   — По часу? — знов додав Льоха.

   — Ага, саме по часу... Я цій штукенції сказав, що маю бажання закинути тобі у вікно цього котиська, але о тринадцятій годині. Так і сталося: я закинув його за двадцять хвилин до тринадцятої, але приземлився він у тебе рівно о першій.

   — Оце-то так... І де кіт був ці двадцять хвилин?

   — А ти в нього запитай.

  Льоха поправив окуляри, що від подиву сповзли на самісінький кінчик носа, чим одразу скористався Петько:

  — Що, спітніли? Ляж обіцяв!

  Джерело: Есаулов О. Ю. Зоряна електричка / О. Ю. Есаулов. – Вінниця, 2012. – С. 5-8.

 

Розділ 1. Рудий кіт, або Чий рюкзак важче? слухати онлайн безкоштовно

Розділ 1. Рудий кіт, або Чий рюкзак важче? - слухати аудіокнигу онлайн безкоштовно, автор Есаулов Олександр, виконавець

Подібні аудіокнижки до "Розділ 1. Рудий кіт, або Чий рюкзак важче?", Есаулов Олександр

Подібні аудіокниги до "Розділ 1. Рудий кіт, або Чий рюкзак важче?" слухати онлайн безкоштовно повні версії.

Есаулов Олександр прослухати всі книги автора по черзі

Есаулов Олександр - всі книги автору в одному місці, щоб прослухати по черзі повні версії на сайті онлайн-аудіотеки Audiobook-mp3.

Есаулов Олександр - Розділ 1. Рудий кіт, або Чий рюкзак важче? відгуків

Відгуки слухачів про аудіокнигу Розділ 1. Рудий кіт, або Чий рюкзак важче?, Читайте коментарі та думки людей про аудіокнигу
    No results found.