Василь Стус — поет та дисидент

Audiobook-mp3.com адиокниги бесплатно

08.11.2024

22

Статья Василь Стус — поет та дисидент

Василь Стус — видатний український поет, правозахисник і символ національної боротьби, який народився в 1938 році в селі Рахнівка на Вінниччині. У ранньому дитинстві його сім'я переїхала до Сталіно (нині Донецьк), де Стус здобув освіту і почав свою професійну діяльність.

Після школи він прагнув стати журналістом, але через вікові обмеження не зміг вступити до Київського університету. Зрештою, він обрав історико-філологічний факультет Донецького педагогічного інституту.

Після закінчення навчання Стус працював учителем української мови і літератури в сільській школі на Кіровоградщині, а згодом відслужив в армії на Уралі, де почав писати вірші та перекладати німецьку поезію.

Повернувшись, він спробував себе на шахті в Донецьку, а також зайнявся літературною діяльністю, створивши свою першу поетичну збірку, яка згодом була видана у самвидаві. Його творчість відображала глибокий інтерес до світової літератури, що підкріплювалося перекладами творів Ґете, Рільке та інших авторів.

Дисидентська діяльність та протести

Значним кроком у житті Стуса стала акція протесту в кінотеатрі «Україна» 4 вересня 1965 року під час прем'єри фільму «Тіні забутих предків» Сергія Параджанова. Разом з Іваном Дзюбою та В’ячеславом Чорноволом він закликав присутніх висловити протест проти репресій проти української інтелігенції, що викликало широкий резонанс.

У 1970-х роках Стус рішуче виступав проти комуністичних репресій, зокрема публічно засудив вбивство художниці й правозахисниці Алли Горської, яке вважав політичним. Похорон Горської став акцією протесту, де Стус проніс її портрет і віддав шану її пам'яті віршем «Пам'яті Алли Горської».

Кохання, яке витримало час

Особисте життя Василя Стуса було сповнене любові та підтримки його дружини Валентини Попелюх, з якою він одружився у 1965 році. Валентина стала для нього надійним тилом, розуміючи всі ризики, пов'язані з його активною правозахисною діяльністю. Їхня спільна підтримка одне одного була важливою частиною стійкості Стуса перед труднощами, які виникали через переслідування радянської влади.

У 1966 році у подружжя народився син Дмитро, і цей період Стус вважав одним із найщасливіших у житті. Незважаючи на труднощі, пов’язані з постійними арештами та утисками, Василь залишався вірним сімейним цінностям, а Валентина зберігала його творчий спадок, зокрема його листи та рукописи.

Після смерті Стуса у 1985 році Валентина продовжувала берегти пам'ять про чоловіка. Вона допомогла організувати його перепоховання в Києві, яке стало символічним актом вшанування його пам'яті. Протягом наступних років вона залишалася важливим джерелом для дослідників його творчості, а також підтримувала сина, який продовжив батькову справу у сфері літератури.

Арешти та тюремні роки

Перший арешт Василя Стуса відбувся 12 січня 1972 року під час масових ув'язнень українських дисидентів у межах операції «Блок». За звинуваченням у «антирадянській агітації та пропаганді» він був засуджений до 5 років таборів і 3 років заслання, під час якого його рукописи систематично знищували.

Після відбуття терміну Стус повернувся до боротьби за демократичні цінності, відмовившись від радянського громадянства. За це його вдруге заарештували і засудили на 10 років таборів суворого режиму та 5 років заслання. У надзвичайно важких умовах він продовжував писати, створюючи вірші та переклади, які пізніше стали частиною збірки «Птах душі».

Стус загинув у карцері 4 вересня 1985 року за офіційною версією через серцеву недостатність, але є свідчення, що смерть могла бути спричинена насильством. Його смерть стала символом боротьби за права людини в Україні.

Пам’ять

У 1989 році, коли радянська влада дозволила повернути його тіло на батьківщину, Стуса перепоховали на Байковому кладовищі в Києві, поруч із іншими дисидентами Олексою Тихим та Юрієм Литвином.

Церемонія прощання стала масовою акцією протесту, де десятки тисяч людей підняли жовто-блакитні та чорно-червоні прапори на знак вшанування пам'яті видатного поета. У 1990 році Стуса посмертно реабілітували, і його ім'я назавжди залишилося в історії як символ незламності та боротьби за свободу України. На нашому сайті слухайте вірші Василя Стуса онлайн безкоштовно за посиланням.